БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ

Сторінка для батьків

        Склад батьківської ради гімназії

 

1 клас-Лавренчук Юлія Володимирівна

2клас-  Дорошенко Катерина Андріївна

3 клас- Пономарчук Оксана Валеріївна

4 клас- Новосьолова Ганна Миколаївна

5 клас- Дирда Ігор Петрович

6 клас- Дорошенко Катерина Андріївна

7 клас- Коса Інна Анатоліївна

8 клас- Єфіменко Наталія Степанівна

9 клас- Шикирява Ганна Василівна

  

     Голова батьківської ради гімназії-

          Пономарчук Оксана Валеріївна

В Заозерненській гімназії з 16.02 по 20.02. 2026 рокупроходив тиждень безпечного інтернету. Протягом якого здобувачі освіти  отримали можливість ознайомитися із основними правилами  Класними керівниками  Патраманською В. С. та Юзьком О.І. було переглянуто та обговорено відеоматеріали «Цифрова година», де учні навчилися як перевіряти джерела інформації та розпізнавати маніпулятивні заголовки. При перегляді відеоматеріалу здобувачі дізналися, що таке «інформаційна бульбашка» і чому алгоритм соцмереж показують нам лише те, що нам подобається. Вчителем  інформатики Сидорук Т.Ф. був проведений майстер-клас «Цифрові інструменти та можливості Google для безпечного Інтернету», де учні дізналися, що їхній  Google-акаунт – це «ключ від  цифрового дому», як перевірити зображення на оригінальність (захист від фейків), хто може бачити їхні дані та геолокацію, як контролювати час, проведений за екраном.  Молодші школярі подивилися мультфільми про безпечне користування Інтернетом: «Ти також заблукав у цьому світі, як і я?», «Залежність від соціальних медіа».  Після перегляду діти відповідали на поставлені запитання, розповідали цікаві історії, пов’язані з використанням Інтернету. Вчителем предмету Здоров’я та добробут Юзьком О.І. для учнів 7-9 класів був проведений тренінг: "Як розпізнати кібербулінг та протидіяти йому". На такому тренінгу фокус зміщується з теорії на конкретні алгоритми дій та психологічну стійкість. Учні часто плутають невдалий жарт із системним булінгом. На тренінгу учні вчилися розрізняти форми агресії (флеймінг, хекінг, кіберпереслідування) та у яких випадках кібербулінг стає адміністративним або кримінальним правопорушенням. Найкраще працювала вправа «Анонімна скринька», де учитель  запропонував учням написати на папірцях ситуації, свідками яких вони були, без імен. Розбір реальних кейсів учнів замість вигаданих історій підвищує залученість у рази. Класний керівник учнів 7 класу Сидорук Т.Ф. провела годину безпеки в Інтернеті «Безпека онлайн: забезпечення захисту та підтримки дітей в цифровому світі». Вчителька ознайомила учнів із небезпечними ситуаціями в мережі інтернету та шляхи їх усунення, а також надала їм необхідні навички та стратегії для захисту себе в цифровому світі, закріпили правила безпечної взаємодії в Інтернеті, включаючи попередження про небезпеку спілкування з незнайомцями, обговорювали етикет онлайн поведінки та підкреслили важливості повідомлення дорослим про будь які незручні або небезпечні ситуації та створили буклет"Інтернет та основні його небезпеки"

 

 

 

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

·                    Суворо заборонено використання мобільних телефонів під час навчально-виховного процесу в школі.

·                    Під час уроків, виховних годин чи позакласних заходів, а також під час перебування в шкільній бібліотеці необхідно вимикати або переводити телефон у режим «без звуку».

·                    Під час проведення уроків чи інших заходів мобільний телефон не повинен знаходитися на робочому місці.

·                    Якщо ж ця заборона буде порушена, то вчитель має право вилучити телефон і повернути його батькам учня.

·                    Терміново зв'язатись з кимось по телефону можна тільки під час перерви.

·                    Не залишати без догляду мобільний телефон, навіть коли ненадовго залишаєте своє робоче місце.

·                    Відповідальність за збереження мобільних телефонів адміністрація та педагогічний колектив НВК не несе.

·                    У випадку крадіжок мобільних телефонів дирекція та вчителі не вживають жодних заходів щодо їх пошуку.

·                    Заборонено фотографувати мобільним телефоном, робити звукові записи або ж знімати ним відео - як під час перерв, так і під час уроків, виховних годин.

·                    Не використовувати чужі мобільні телефони в своїх цілях та повідомляти їх мобільні номери третім особам без дозволу.

 

ПАМ’ЯТКИ

 

Запам'ятай правила безпечної роботи в Інтернеті.

1.          Не вказуй особисту інформацію на сайтах.

2.          Не займайся кібербулінґом. Будь толерантними з іншими користувачами.

3.          Не додавай незнайомих людей у свої контакти.

4.          Не погоджуйся на зустрічі з незнайомими людьми без дозволу рідних.

5.          Не публікуй фотографії, на яких зображені інші особи. Для цього потрібно отримати їхню згоду.

6.          Користуйся надійними джерелами інформації. Ігноруй листи з незрозумілим змістом. Якщо одержиш такі листи, то сповісти про це батьків.

7.          Уникай відвідування аморальних сайтів.

8.          Не завантажуй файли із сумнівних сайтів: вони можуть містити шкідливі програми — віруси.

9.          Пам’ятай про авторське право, коли будеш використовувати матеріали з Інтернету.

10.      Використовуй надійні паролі. Для цього варто комбінувати букви, цифри та інші символи. Тримай власні паролі в таємниці.

Якщо дотримуватися основних правил безпечної роботи в Інтернеті, то подорож Інтернетом принесе тобі багато користі та задоволення!

ДІТЯМ

1.Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
7.Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
8.Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

 

БАТЬКАМ
1. Підвищуйте власну комп’ютерну та інтернет-обізнаність. Щоб убезпечити свою дитину у мережі Ви маєте знати про інтернет, принаймні, не менше за неї.
2. Станьте для дитини порадником. Опановуйте інтернет разом. Повідомте дитині, що вона може звернутися до Вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) щось не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до Вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має порадитися з Вами. Навчіть перевіряти інформацію з мережі за допомогою додаткових запитів і звернення до перевірених джерел.
3. Станьте для своєї дитини другом у соціальних мережах, або попросіть близьких знайомих зробити це. Якщо Ваша дитина не бажає підтверджувати дружбу з Вами, попросіть Ваших друзів молодшого віку подружитися з нею у соціальних мережах. Ви завжди маєте знати, чим займається та з ким спілкується Ваша дитина у Мережі.
4. Встановіть на мобільному телефоні своєї дитини безкоштовну соціальну послугу «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.

5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси. Щоб захистити дітей від ризиків віртуального світу, використовуйте поновлюваний список рекомендованих сайтів для дітей.

 

 

Онлайн-пастки воєнного часу:

навчаємо учнів розпізнавати небезпеку

 

Як запобігати втягуванню дітей у небезпечні схеми

У воєнний час цифровий простір для дітей і підлітків став не лише важливим джерелом інформації та спілкування, а й середовищем підвищеного ризику. Соціальні мережі, месенджери, ігрові платформи та новинні ресурси можуть приховувати серйозні загрози – від дезінформації та психологічних маніпуляцій до вербування й витоку персональних даних. У таких умовах питання онлайн-безпеки набуває особливої актуальності та стає невід’ємною складовою виховної роботи закладу освіти. У цій статті ми підготували декілька порад, які допоможуть не лише попередити учнів про можливі ризики, а й у формувати в них стійкі навички безпечної поведінки в мережі. 

Чому онлайн-пастки особливо небезпечні під час війни

В умовах війни учні часто перебувають у стані підвищеної емоційної напруги – відчувають тривогу, страх і невизначеність щодо майбутнього. Саме ці вразливі стани нерідко стають об’єктом маніпуляцій з боку зловмисників. Вони майстерно апелюють до почуттів співчуття, патріотизму, страху або щирого бажання «бути корисним», пропонуючи нібито просту допомогу, «важливе завдання», участь у псевдоволонтерських ініціативах чи швидкий заробіток. Особливу небезпеку становить те, що подібні повідомлення часто маскуються під новини, оголошення, популярні челенджі або навіть жарти, через що їх складно одразу розпізнати. І учні не завжди усвідомлюють, що необережний коментар, репост чи опубліковане фото можуть мати серйозні наслідки – не лише для них особисто, а й для безпеки родини, школи та громади загалом. 

Основні види онлайн-пасток, з якими можуть стикатися учні

Розуміння основних видів таких загроз допомагає дітям помічати ризики та діяти безпечно:

•  Дезінформація та фейкові новини. Зазвичай це емоційно забарвлені повідомлення з гучними заголовками, фото чи відео без чітко зазначених джерел, які викликають паніку, зневіру або навіть агресію. Учні часто поширюють таку інформацію, не замислюючись про її правдивість і наслідки.

•  Маніпулятивне спілкування та психологічний тиск. Ця загроза часто проявляється через приватні повідомлення. Зловмисники можуть видавати себе за однолітків, волонтерів, журналістів або «знайомих знайомих». Спілкування зазвичай починається невинно, проте поступово переходить до уточнюючих запитань про місце проживання, події у населеному пункті, емоційний стан або особисті проблеми дитини. Такі тактики психологічного тиску створюють ілюзію довіри, водночас підвищуючи ризик небезпечних рішень та необережних дій онлайн.

•  Вербування та небезпечні «завдання». Пропозиції «допомогти», «виконати просте завдання», «зняти відео» або «передати інформацію» є особливо небезпечними. Зловмисники часто обіцяють за це винагороду або спираються на почуття обов’язку, патріотизму чи бажання «бути корисним», не розкриваючи справжньої мети своїх дій. Такі прохання можуть виглядати цілком безпечними або навіть благородними, проте насправді вони несуть серйозні ризики: участь у потенційно небезпечних ситуаціях, диверсіях чи інших правопорушеннях.

•  Фішинг і цифрове шахрайство. Посилання на нібито «розіграші», «подарунки», «безкоштовні підписки», а також прохання терміново підтвердити акаунт чи завантажити файл часто використовуються як пастка. За такими повідомленнями можуть ховатися спроби зламу облікових записів, викрадення персональних даних або отримання доступу до контактів дитини. Саме тому важливо навчити учнів не переходити за підозрілими посиланнями та завжди перевіряти джерело інформації перед будь-якими діями онлайн.

Як говорити з учнями про онлайн-безпеку

Для дітей та підлітків інтернет є звичним середовищем життя, тому формальні заборони або абстрактні попередження не працюють. Розмова про онлайн-безпеку має бути регулярною, ненав’язливою та інтегрованою в повсякденну шкільну практику –  наприклад, під час класних годин, обговорення новин або аналізу конкретних ситуацій. Постійне нагадування та практичне закріплення правил допомагають учням сприймати безпеку в мережі як природну частину свого цифрового життя.

Практичні приклади замість абстрактних застережень

Найефективніший спосіб навчати учнів онлайн-безпеки – розбирати реальні життєві ситуації. Абстрактні фрази на кшталт «не довіряй незнайомцям в інтернеті» не дають потрібного результату. Натомість варто пропонувати дітям проаналізувати конкретні кейси:

•  повідомлення від незнайомого користувача;

•  емоційні дописи без джерел;

•  прохання перейти за посиланням;

•  «термінові» пропозиції допомогти. 

Такий підхід допомагає учням помічати тривожні сигнали та зупинятися, перш ніж зроблять небезпечний крок. 

Чіткий алгоритм дій замість страху

Під час розмови про онлайн-безпеку важливо навчати учнів не страху, а конкретному алгоритму дій. Діти мають чітко розуміти, що робити, якщо щось викликає підозру, наприклад: 

•  не відповідати одразу;

•  не пересилати повідомлення;

•  не переходити за підозрілими посиланнями;

•  зробити скріншот і звернутися до дорослого (наприклад, до класного керівника, шкільного психолога або батьків). 

Доцільно одразу проговорити просте правило: помилитися або засумніватися – нормально, головне – не залишатись з проблемою наодинці. Така конкретика створює відчуття безпеки й контролю, а також допомагає учням діяти свідомо й обережно в цифровому середовищі.

Розвиток критичного мислення як захисний інструмент

Особливу увагу варто приділяти розвитку критичного мислення учнів. Важливо регулярно нагадувати дітям про необхідність ставити запитання до будь-якої отриманої інформації у мережі: 

•  хто її опублікував;

•  з якою метою;

•  чи є підтвердження з інших джерел;

•  чому повідомлення викликає сильні емоції. 

Такий підхід допомагає не лише розпізнавати онлайн-пастки та уникати ризикованих ситуацій, а й формує відповідальне ставлення до споживання інформації загалом, виховує уважність і свідомість у цифровому середовищі.

Особисті межі та право сказати «ні» в інтернеті

Не менш важливо обговорювати з учнями особисті межі в цифровому середовищі. Діти мають усвідомлювати, що вони не зобов’язані відповідати на всі повідомлення, надсилати фото, відео чи особисті дані, навіть якщо співрозмовник здається доброзичливим або «своїм». Пояснення, що онлайн-дружба не завжди безпечна, слід подавати обережно – без залякування, але з чітким акцентом на самоповагу та право відмовити. Такий підхід допомагає учням відчувати контроль над своєю безпекою та розвивати здатність захищати власні межі в будь-якій ситуації.

Навчаючи учнів розпізнавати онлайн-пастки воєнного часу, ми не лише захищаємо дітей від цифрових загроз, а й формуємо відповідальних, свідомих громадян, здатних критично мислити, приймати зважені рішення та дбати про безпеку – власну й суспільну. 

 Що таке ПВК “Редан” та як це стосується батьків підлітків

В Україні набирає обертів молодіжна субкультура ПВК “Редан”. У російських ЗМІ 24 та 25 лютого повідомили про затримання близько 300 неповнолітніх, а 27 лютого рух вперше помітили в Україні. Представники цієї субкультури влаштовують групові бійки і їх уже помічали у Харкові, Києві та Львові.

ПВК “Редан” це молодіжна субкультура для якої притаманна агресивна поведінка та масові бійки. Вважається, що цей рух зародився у країні агресорі росії, яка веде з нами війну. Члени угруповання носять чорний одяг із зображенням павуків і використовують специфічний сленг. Вони називають себе “павучками” і виступають проти футбольних фанатів, мігрантів і темношкірих. Ймовірно ця субкультура надхненна японським підлітковим аніме.

Чи варто хвилюватися батькам?

Ця субкультура не є першою і точно не буде останньою. Підлітки час від часу стають учасниками різних груп, таких “Скінхеди, “Емо” чи “Оффники”. Це регулярне соціологічне явище. Зазвичай учасниками різних субкультур стають діти із  не дуже благополучних сімей. Варто пам’ятати, що субкультура це не причина, а наслідок психологічних проблем у підлітків. Дитина яка росте у любові і порозумінні, де батьки це друзі, наврядчи стане учасником якогось агресивного руху.

Якщо ж ви все ж помітили ознаки ПВК “Редан” у своєї дитини, то будьте впевнені, що час поговорити по дорослому прийшов. Пам’ятайте, що батьки в першу чергу мають бути друзями, а не ворогами. 

Небезпечні групи

Увага усім батькам! Кіберполіці явиявила в соцмережах небезпечні групи, у яких дітей доводять до самогубства
Алгоритм дійзловмисників, якідоводятьдитину до самогубства, ознакиучастідитини у подібнихгрупах у соціальних мережах, список обліковихзаписів, якіреєструвалися з територіїУкраїни (перегляньтеобов’язково), а такожконтактипідрозділівкіберполіції, кудислідзвертатися у разівиявленнянебезпеки – щонеобхідно знати батькам, абивберегтидитинувідсуїциду.
Департамент кіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїниповідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечнихгруп, у якихдітейдоводять до самогубства.
Фанати таких спільнотназивають себе «китами», тому щоцітвариниасоціюються у них зі свободою. Використанняпоняття «кити» («летючікити»), можливо, пояснюєтьсятим, щоцей вид ссавців – один з небагатьох, представникиякогодобровільноможутьзвестирахунки з життям.
Подібнісуїцидальніспільнотиназиваються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак, у всіхприхильників «моря китів» і «тихихбудинків» на особистихсторінкахзображенівідеоабомалюнки з літаючими китами.
Нелюди, якіорганізувалицю систему, працюютьза певною схемою.
Для того, абивступити в такігрупи, треба подати заявку на вступ до неї та написатипевний текст у себе на сторінці.
Якщоадміністраціягрупи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічневивчення особи та їїготовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.
Наступнеповідомлення буде іззавданням (описзавдання, та час, щонадається на йоговиконання).Виконання кожного завдання треба фіксувати на фото абовідео. На кожнезавданнянадаєтьсяобмежений час. Якщоучасник не встигаєйоговиконати, то йоговиключають з групи.
Усьогодається 50 завдань («квестів») (у фейковихспільнотах – від 13 до 50 «квестів», цезалежитьвідадміністратора).
Адміністраторгруписхиляєдитину до виконаннязавдань (квестів), причому практично всізавданняпередбачаютьзавданнядитинівласноручкаліцтвабозаподіяння болю. Всіці «квести» в обов’язковому порядку знімаютьсянавідео.
Коли адміністраторгрупивпевнений у тому, щодитина готова до самогубства, створюєтьсяаудіо, в якомудитинавиступає в головнійролі. У ролику оговорюютьсяусіїїпроблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдинийвихідізусіх проблем, якийозвучується в цьому «творі», – вчинитисамогубство. Перед цимдитинаслухаєаудіозапис і робитьостаннійкрок.
Фінальнезавдання – покінчитижиттясамогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режиміonline. Відеозаписи в подальшомупродаютьсявмережіІнтернетабо в Darknet.
У зв’язку з цим батькам, щоб не допуститивступудітей до такихгруп, рекомендується:
– приділятибільшуувагупсихологічному стану дитини;
– перевірятишкіряні покриви дитини на наявністьпошкоджень. Уразіїхвиявлення – з’ясовуватиобставини, за яких вони з’явилися. Особливуувагузвертати на пошкодженнярізного роду у формі кита;
– перевірятиоблікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевірятивмістспілкування у приватних чатах;
– звертатиувагу на коло спілкуваннядитини;
– намагатисязайнятивільний час дитиниспортивнимиабокультурнимисекціями;
– обов’язковоконтролювати те, які фото- та відеофайлизнаходяться в гаджетах дитини;
– встановлюватифункцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Департаментом кіберполіціїбулавиявлена одна з такихгруп https://vk.com/blueskitea. До неївходили 209 користувачів з України. При цьомусліднаголосити, щотакігрупищодняблокуютьсяадміністрацієюсоціальних мереж за зверненнямиправоохороннихорганівабоїхкористувачів.
Тому, при виявленні таких групсамостійно просимо негайноповідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячоїлінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочідні) абозвертатися до адміністраціїсоцмережі, у якійбуловиявленогрупу.
Аналізуючидіяльністьзазначенихгруп, кіберполіціявстановилапостійнихучасників таких спільнот, якіреєструються з територіїУкраїни.
У зв’язку з цимкіберполіціязвертається до батьків та усіхнебайдужихізпроханням бути пильними, при можливості – перевіритиоблікові записи ваших дітей, чи не зареєстровані вони підзазначеними у списку іменами.
При виявленідодатковихобліковихзаписів Департамент кіберполіціїінформуватиме шляхом оновленняцього списку.

Минулівихідні показали, що «груписмерті» – не фейк: батьки, пильнуйтеактивністьдітей у соцмережах
За інформацієюправоохороннихорганів, близько 13 тисячдітей в Українісереднього та старшого шкільноговікузареєструвалися в певнихсоціальнихгрупах, якіпідштовхуютьїх до суїцидальнихвчинків.
У Києві з кінцясічняминулого року в закладах освітиіззалученнямпрофесійнихпсихологівпроводятьсяпрофілактичнібесіди – як іздітьми, так і з  батьками. Про цепід час щотижневогобрифінгуповідомивкерівникапаратуКиївськоїміськоїдержавноїадміністраціїВолодимир Бондаренко.
«Як відомо, до Українидійшлипевнісоціальнігрупи, якіпідштовхуютьдітей до суїцидальнихнамірів. Ми зіткнулися з добре підготовленоюорганізацією, з оперативною зміноюсерверів, а такожіз серверами, якірозміщені за межами України», – зазначивкерівникапарату КМДА.
Сьогодні департаментКіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїнипрацює в Києві в тіснійспівпраці з міськими службами. Фахівціпроінструктовані та готовінадатибудь-якудопомогу у вирішенні таких проблем, протеаніполіція, ані школа не можутьзамінитидітямбатьків: раннєвиявленняподібнихситуаційзалежитьвиключновід них.
«Хочу звернути вашу увагу на цю проблему насамперед як батько. Я дуже прошу батьківсьогодніпроявитиособливупильність і за будь-якоїпідозрищодоучастідітей у подібнихгрупахпроводити з ними профілактичнібесідивдома, а такожзвертатися до фахівцівпсихологічних і соціальних служб, медиків і педагогів. На жаль, минулівихідні показали, щоце не марназагроза, проте ми переконанів тому, що є можливістьзапобігти будь-якійкритичнійситуації при оперативному реагуванні та роботі на випередження», – наголосивВолодимир Бондаренко.
Довідково. У разівиявлення «групсмерті» Департамент КіберполіціїНаціональноїполіціїУкраїни просить повідомляти в Кіберполіцію (цілодобово), за телефоном гарячоїлінії (044) 374 37 21 (із 08:45 до 19:30 в робочідні) абозвертатися до адміністраціїсоціальноїмережі, в якійбулавиявленагрупа.